понеділок, 23 травня 2016 р.

Вчений-хімік Ярослав Гороховатський

Олександрія багата на відомих земляків, один з них – член-кореспондент АН УРСР, доктор хімічних наук, професор Ярослав Борисович Гороховатський. Я. Гороховатський народився 17 вересня 1925 року в Олександрії, навчався в загальноосвітній школі № 2, яку довелося залишити в 1941 році після закінчення 9 класів. У 1942-1943 роках воював на фронтах Другої світової війни, отримав важке поранення. За бойові заслуги був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями. У 1944 році провернувся в Олександрію і завершив середню освіту в загальноосвітній школі № 1. У 1945-1950 роках навчався на хімічному факультеті Київського університету імені Тараса Шевченка. 
Свою наукову діяльність Я. Гороховатський розпочав у 1950 році в Інституті фізичної хімії імені Л. Писаржевського АН УРСР, де пройшов шлях від інженера до заступника директора цього інституту. Наукові праці Я. Гороховатського присвячені розробці важливих проблем теорії каталізу, вони надруковані в більше ніж 100 виданнях України та різних країн світу. Я. Гороховатський вивчав гетерогенний каталіз, закономірності кінетики, макрокінетики та механізму неповного окиснення вуглеводнів. Він розробив каталітичний спосіб отримання етилену, циклогексанолу і циклогексанону; прямий оригінальний метод виявлення радикально-ланцюгового механізму гетерогенно-гомогенних каталітичних процесів, відкрив принципово нове явище в галузі каталізу – фотокаталітичний ефект пам’яті. Я. Гороховатський дослідив неповне окиснення олефінів, що є одним із найперспективніших методів перероблення нафтових газів. Його дослідження мають важливе практичне значення, широко використовуються на підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості.
            Поряд з інтенсивною науковою діяльністю Я. Гороховатський брав участь у науково-організаційній та громадській роботі. У 1962-1974 роках він працював заступником директора Інституті фізичної хімії імені Л. Писаржевського АН УРСР, з 1966 року також був завідуючим відділом каталітичного окислення цього інституту.
            Я. Гороховатський передчасно пішов з життя. Він помер у Києві 28 травня 1976 року, похований на Байковому кладовищі.
            Ім'я Я. Гороховатського внесене як в наукові збірки, так і в краєзнавчу літературу, статті про нього є  в "Истории Академии Наук Украинской ССР", "Енциклопедії сучасної України", книзі Б. Кузика та В. Білошапки "Кіровоградщина: історія та сучасність центру України", про нього згадують С. Цапюк та В. Петленко в своїй  книзі "Олександрія вчора, сьогодні, завтра".
У 2016 році Розпорядженням міського голови Олександрії провулок Луначарського було перейменовано в провулок Ярослава Гороховатського.
            На вшанування пам'яті відомого земляка до 40-ї річниці його смерті в музейному центрі відкрито виставку "Вчений-хімік Ярослав Гороховатський", на якій представлені експонати з музейних фондів: наукові праці Я. Гороховатського, опубліковані у виданнях АН СРСР та АН УРСР, наукових виданнях США та Угорщини; публікації про відомого вченого; фото Я. Гороховатського 1940-х та 1960-х років; фотокопії його грамот; листи Я. Гороховатського в Олександрійський краєзнавчий музей. Цікавим та унікальним з краєзнавчої точки зору є лист, написаний Я. Гороховатським у 1945 році з Києва в Олександрію до його подруги Антоніни Криуленко.

Немає коментарів:

Дописати коментар