"ВИДАТНІ ЛІКАРІ ОЛЕКСАНДРІЇ"

У числі видатних лікарів Олександрії ХХ ст. достойне місце займає ім'я кандидата медичних наук, лікаря – хірурга, викладача хірургії та анатомії Олександрійського медичного училища (50 - 60 роки ХХ ст.) Бузаньової Неоніли Феодосіївни.

До недавнього часу в медичних закладах Олександрії, де працювала Неоніла Феодосіївна впродовж 40-70 х роках ХХ ст., була відсутня інформація про долю цієї жінки. Не вдалося віднайти її послужного списку і в Олександрійському медичному училищі, де вона викладала анатомію і хірургію. У 1990 р., з нагоди святкування 80-ї річниці з дня народження Неоніли Феодосіївни, в олександрійській газеті "Ленінський прапор" був опублікований невеликий нарис В.Колєсникова "Ми пам’ятаємо вас, лікарю". Але дана публікація для нас поставила тільки запитання, на які потрібно було знайти відповіді, тому що в ній було багато неточностей і відсутність конкретних хронологічних дат в біографії цієї видатної людини.

На щастя краєзнавчому відділу Олександрійського міського музейного центру імені А.Ф.Худякової вдалося віднайти родичів Неоніли Феодосіївни Бузаньової. В Олександрії проживає її племінниця  Бузаньова Олена Вікторівна, яка з допомогою доньки Неоніли Феодосіївни – Ірини в електронному варіанті надала копії фотографій та документів. Загальними зусиллями нам вдалося скласти коротку біографію Неоніли Феодосіївни Бузаньової, яка достойно займе декілька сторінок з історії розвитку медицини в Олександрії в розділі "ВИДАТНІ ЛІКАРІ ОЛЕКСАНДРІЇ"

БУЗАНЬОВА НЕОНІЛА ФЕОДОСІЇВНА.

(28.10.1910 – 17.03.2006)

Бузаньова Неоніла Феодосіївна народилася 28 жовтня 1910 р. (ст. ст.)  в родині Ахтирського міщанина Бузаньова Феодосія Васильовича та Степаниди Андріївни.

Коли саме Бузаньови приїхали до Олександрії  невідомо, але на основі «Виписки з актової книги Олександрійського нотаріуса Павлова Федора Івановича для актів на недвижиме майно за 1915 рік» зазначено, що 17 грудня 1914 р. будинок по Центральній вулиці (нині пустир на перехресті вулиць Софіївської (Луначарської) та Шевченко) був викуплений з торгів Олександрійського міського громадського банку Ахтирським міщанином Феодосієм Васильовичем Бузаньовим і його дружиною Степанидою Андріївною.*

Феодосій Васильович все життя в Олександрії працював у млині, а  Степанида Андріївна займалася домашнім господарством та вихованням дітей. Всього у сім’ї Бузаньових було п’ятеро дітей: Марія, Олена, Неоніла, Віктор, Віра.    

·                 Раніше цей будинок і присадибна ділянка належали міщанину Ткачуку Гаврилу Ісидоровичу та його дружині Тетяні Яковлевні Красноголовій, по другому чоловіку Ткачук. На продажу будинок був поставлений за несплату внесків по кредиту.  За "Головною книгою м. Олександрії, січень 1941 р." будинок в якому проживала родина Бузаньова Феодосія Васильовича зазначений під № 109. У цьому будинку Бузаньови  проживали з 1914 р.

Після закінчення Олександрійської школи Неоніла Бузаньова поступає до Уманської медичної школи, яку закінчує на відміно. У 1932 р., не зважаючи на великий конкурс, вона з першого разу поступає до Дніпропетровського медичного інституту. Під час навчання зарекомендувала себе як одна з найкращих студенток і її залишають на навчання в аспірантурі – факультеті хірургії. У 1939 р. Неоніла Бузаньова – асистент кафедри хірургії при Дніпропетровському медичному інституті. Диплом з відзнакою за № 531636 про закінчення у 1937 р. повного курсу по спеціальності "лікарська справа" Дніпропетровського медичного інституту Бузаньова Неоніла Феодосіївна одержала у 1941 р.

 Неоніла Феодосіївна вийшла заміж за Юрченко Олексія Кириловича і 29 січня 1941 р. у них народилася донька Ірина. Та всі мирні плани молодого подружжя раптово обірвала війна. Після евакуації Дніпропетровського медичного інституту Неоніла Феодосіївна з донькою на руках пішки з Дніпропетровська дісталася до рідної батьківської домівки в Олександрію.

Перший авіаналіт на Олександрію був здійснений ворогом 12 липня 1941 р. Декілька авіабомб скинуто на залізничну станцію. З'явилися перші жертви серед мирного населення. У приміщенні сільськогосподарського технікуму було розміщено евакогоспіталь.

6 серпня 1941 р. м. Олександрія, Кіровоградської області окуповане фашистськими загарбниками, які з перших днів встановили т. з. "новий порядок". 7 серпня 1941 р. у місті оголошено воєнний стан, утворено структури на яких трималася влада окупантів: міська управа, поліція, біржа праці.

"Той же милий серцю старий батьківський будинок…А от все – не те. Вороги навколо… Хто-хто, а вона бачить жах війни, її криваве обличчя щодня бачить за операційним столом… ". У грудні 1941 р. Неоніла Феодосіївна наважилася піти на роботу лікарем-асистентом до Олександрійської лікарні. Оперувати доводилося скалічених на фронті і " своїх" і " чужих". Адже для справжнього лікаря не існує "своїх" і "чужих", а є: поранені та хворі. Завдячуючи роботі в Олександрійській лікарні, Неонілі Феодосіївні вдалося врятувати не тільки особисте життя і життя сім'ї від голодної смерті… Вона, як і багато інших лікарів, які працювали на окупованій території, врятувала не одне життя радянських військовополонених воїнів. Завдячуючи "довідкам про хворобу" багато юнаків і дівчат були врятовані від угону до Німеччини. Також не одна родина в Олександрії у ці тяжкі роки через руки Неоніли Феодосіївни одержали ліки і були врятовані від тяжких хвороб.

Жорстокі бої тривали за визволення рідного міста у листопаді – грудні 1943 р. Не покладаючи рук працювали лікарі, військовий госпіталь та міська лікарня були переповнені пораненими. Кожен день по декілька годин тривали операції. Після визволення міста у 1944 р. Неоніла Феодосіївна очолила травматологічне відділення. А 6 квітня 1944 призначена на посаду головного лікаря Олександрійської поліклініки.

У 1947 – 1949 р. р. Неоніла Феодосіївна Бузаньова лікар-ординатор у Кіровоградському обласному госпіталі. У 1950 р. по переводу переходить хірургом до Олександрійської лікарні.

У 1950 – 1952 р. р. займається науковою роботою на посаді наукового працівника при Київському туберкульозному інституті, вивчаючи проблеми хворих на кістковий туберкульоз. Згодом повертається до Олександрії і очолює хірургічне відділення Олександрійської лікарні № 4. На основі Рішення Ради Дніпропетровського Державного Медичного інституту від 6 жовтня 1953 року (протокол № 21) Бузаньовій Неонілі Феодосіївні присвоєна наукова ступінь кандидата медичних наук. Диплом кандидата наук МК-МД № 000954 виданий 31 березня 1954 р.

У 1956 р. переводиться на посаду завідуючої хірургічним відділенням до міської лікарні № 1. Додатково за сумісництвом Неоніла Феодосіївна працює в Олександрійському медичному училищі викладачем хірургії. А з 1964 р. вона повністю переходить до училища на посаду викладача з хірургії та анатомії, де працює по 1971 рік.

29 квітня 1962 р. завідуючій хірургічним відділенням Олександрійської міської лікарні № 1 Бузаньовій Неонілі Феодосіївні присвоєна кваліфікація лікаря хірурга першої категорії. 3 червня 1969 р. на основі Наказу Міністерства Охорони Здоров'я колишнього СРСР № 284 нагороджена знаком "Відміннику охорони здоров'я". 23 серпня 1977 р. на основі рішення Кіровоградської Обласної Ради депутатів трудящих Неоніла Феодосіївна Бузаньова нагороджена медаллю "Ветеран праці".

Крім професійних нагород та відзнак за працю у мирний час Неоніла Феодосіївна Бузаньова була удостоєна різних нагород за працю в роки війни. Так 11 січня 1947 р. Неоніла Феодосіївна Бузаньова була нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р. р.». У послідуючі роки з нагоди 30-ї, 40-ї, 50-ї, 60-ї річниці Перемоги Великої Вітчизняної війни Неоніла Феодосіївна Бузаньова, як учасник "трудового фронту" нагороджена ювілейними медалями (1975, 1985, 1995, 2005 р. р.).  У 1966 р. від 22 грудня нагороджена медаллю "За доблесну працю".

На початку 80 – х років вже минулого ХХ ст. Неоніла Феодосіївна Бузаньова виїхала до своєї доньки у Москву, де прожила більше двадцяти років. На 94-у році свого нелегкого життя Неоніла Феодосіївна Бузаньова померла 17 березня 2006 р. Похована на Нікольсько - Архангельскому кладовищі м. Москви.

Ім'я цієї дивовижної жінки, ЛІКАРЯ з великої літери – Неоніли Феодосіївни Бузаньової назавжди  залишиться в пам'яті  не тільки рідних та близьких людей, колег з якими вона працювала в Олександрії, Києві, Дніпропетровську, Кіровограді. Її ім'я живе в пам'яті багатьох випускників Олександрійського медичного училища, а також вдячних пацієнтів, кому Неоніла Феодосіївна Бузаньова за багато років своєї праці лікаря-хірурга врятувала життя.