Жорстокі автографи Другої світової війни в долях наших земляків 

Олександрійський міський музейний центр ім. Худякової А.Ф. на передодні дня  вшанування жертв  радянсько – німецької війни проводить дослідницьку роботу по програмі "Зірка пам'яті" Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. Близько третини усіх загиблих у Другій світовій війні припадає на німецько-радянську війну. За підрахунками інституту історії  НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн, демографічні — 10-13 млн осіб.

Розпочинаємо публікацію про наших земляків які в силу різних обставин не попали на сторінки історії України та краєзнавчих розвідок.

                             Шаповаленко Володимир Павлович

Народився 10 липня 1927 р. в м. Олександрія,  в бідній родині робітників-колгоспників. Батько рано пішов з сім’ї,   залишивши дружину з трьома дітьми. Навчався у вечірній школі, мав великі успіхи у навчанні, закінчив 5 класів з відзнакою. Після навчання пішов добровольцем до лав Радянської Армії і в 1943 р. потрапив на фронт. Під час війни воював на Другому Українському фронті. Під час бойових дій був тяжко поранений, контужений, отримав інвалідність ІІ групи. По завершенню Другої світової війни проходив військову службу в м. Пермі. Після демобілізації, з 1946 р. навчався в Московському гірничому технікумі, в цьому ж році одружився на однокурсниці Олександрі Яківні, з якою мали двоє дітей.

По завершенню навчання в 1949 р. повернувся в Олександрію, де працював на Байдаківському вугільному розрізі та Верболозівській вугільній шахті нормувальником.

Помер 26 січня 2017 р., похований на  Верболозівському кладовищі.  Має багато нагород

              Подуст Микола Єфимови

Народився 6 травня 1921 р., в місті Олександрії. Був сиротою, мав старшу сестру, яка під час війни була медсестрою, досконала знала німецьку мову і займалася освітою і вихованням брата.

Закінчив 7 класів школи. Перед війною працював бухгалтером у школі та колгоспі. В 1939 р. поступив до Запорізького ПТУ, але не закінчив його і в 1940 р. потрапив до лав Радянської армії. Під час перших важких місяців війни  потрапив в полон. З 1941 р. по 1945 р. перебував у німецькому концтаборі Заксенхаузен. Після капітуляції Німеччини в 1945 р.  перебував в резерві Радянської армії у війні з Японією. Був нагороджений 8 медалями.

По закінченню війни, в 1946 р. одружився з Параскою Яківною, з якою мав троє дітей. Працював на Байдаківському вугільному розрізі.  

Помер 18 жовтня 2016 р., похований на кладовищі в районі Бадини.