До музейного центру передано цінні експонати

Фонди Олександрійського міського музейного центру імені Худякової А.Ф. поповнилися новими цінними експонатами.

Представник Національного військово-історичного музею України Борис Первун нещодавно передав закладу речі, знайдені на території села Косівки Олександрійського району.

Частина знахідок відноситься до періоду ХІХ – поч. ХХ століть і представляє собою знаряддя праці: гайкові ключі різних видів – для коліс возу, під чотирикутну гайку, розвідний; сільськогосподарський реманент, посуд тощо. Особливо цікавою є кахельна плитка для облицювання каміну з клеймом виробника з Могилевської губернії. Друга частина переданих знахідок відноситься до періоду Другої світової війни, це частини німецького військового спорядження: тубуси для протигазу і пороху, частини зброї, підкови і набійки на взуття тощо. Наявність таких знахідок у великій кількості в селі Косівці обумовлено тим, що через село проходила лінія німецької оборони під час боїв у листопаді-грудні 1943 року. Передані предмети були задокументовані в фондах музейного центру та будуть представлені в експозиціях.

КРАЄЗНАВЧИЙ   ДІАЛОГ

Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек 26 вересня 2018 року, Олександрія зустрічала колектив обласної універсальної бібліотеки імені Д. І. Чижевського. Загальними зусиллями працівників Олександрійського міського музейного центру імені А.Ф.Худякової, відділу мистецтв обласної бібліотеки імені Д.І. Чижевського, краєзнавців Нової Праги був розроблений план туристично-екскурсійного маршруту «Від козацьких хуторів до міста Олександрії».

Відповідно до плану перша зупинка відбулася біля пам’ятного знаку, встановленого на честь видатного українського поета, філософа, козака Семена Климовського, автора пісні «Їхав козак за Дунай». Далі екскурсанти відвідали Нову Прагу, де вшанували пам'ять видатного краєзнавця, лауреата обласної краєзнавчої премії Федора Плотніра, якому 3 жовтня виповниться 100 років від дня народження. Вчитель української мови та літератури Новопражської школи Наталія Бугайова змістовно розповіла про Федора Плотніра як особистість, а також запропонувала долучитися до історичних та пам’ятних місць ХІХ – ХХ ст. ст. Нової Праги. Завдячуючи місцевим краєзнавцям гості з обласного центру та Олександрії побували на могилі земського лікаря Вострікова, оглянули будівлю колишньої земської лікарні.

На замовлення обласної універсальної бібліотеки ім. Д.Чижевського працівник Олександрійського міського музейного центру ім. А. Худякової провела пішохідну екскурсію «Вулицями старого міста». Гості з обласного центру відвідали  історичні та пам’ятні місця Олександрії к. ХІХ – поч. ХХ ст. ст., милувалися краєвидами сучасного міста. На згадку про наше місто були здійснені загальні знімки на фоні оновленого олександрійського театру (нині міський палац культури), будинку Чижевських та Європейській площі. Також гості міста відвідали художню галерею (вул. Чижевського, 8).

Після відвідання 2 бібліотечних закладів Олександрії краєзнавча подорож  була продовжена.

До вшанування пам'яті Андрія Пом'ятунова

 Андрій Пом'ятунов – педагог, краєзнавець, очільник Товариства по охороні пам’ятників Олександрії, співавтор книги "Олександрія – місто гірників".

                           За круглим столом з підпільниками

      Патріотичне виховання молодого покоління в Україні є одним з важливих та першочергових завдань для навчальних та культурно-просвітницьких закладів. Щороку в місті проходить ряд заходів до пам’ятних та знаменних історичних дат.

      Активну роль у проведенні таких заходів відіграє наш Олександрійський міський музейний центр.

      Сьогодні, 20 вересня, в музейному центрі відбувся тематичний захід – година пам’яті до Дня партизанської слави, який щороку відзначається в Україні 22 вересня. Свято було запроваджене на підтримку ініціативи ветеранів війни Президентом України Л.Кучмою у 2001 році.

       На захід до музейного центру завітали почесні гості – ветерани війни:  учасниця підпільно-партизанського руху Роєнко Марія Михайлівна та визволитель Олександрії, санінструктор 214-ої стрілецької дивізії Томіліна Лідія Марківна. М.М.Роєнко була партизанкою загону під командуванням І.Д.Діброви, мала псевдонім «Марися пастушка». Вона ходила по селах, розвідувала інформацію про кількість німців та бойової техніки, неодноразово потрапляла в жандармерію, де витримувала численні побиття. Л.М.Томіліна була санінструктором 214-ї стрілецької дивізії, приймала участь у визволенні Олександрії, Перемогу зустріла у Празі. Ветерани війни розповідали учням та гостям заходу про буремні воєнні роки та поділилися своїми зворушливими спогадами.

                          Музейна педагогіка в дитячому садку

 Модернізація сучасної освітньої системи і необхідність виходу музейної педагогіки на рівень сучасних інформаційних технологій, гуманістична парадигма сучасної освіти нової української школи зумовила розширити сферу діяльності музею та запропонувати більш тісні контакти з навчальними закладами міста. Музей – це панорама людського життя, що розкриває загальнолюдські та особистісні цінності.

     20 вересня Олександрійський музейний центр відвідали дошкільнята 25 дошкільного закладу. Це особлива категорія наших відвідувачів. Для них працівники музею підготували заняття, яке ділилося на блоки.

     В залі етнографії дошкільнята дізналися про звичаї та традиції свого народу, ознайомилися з побутом, з предметами праці. Їм продемонстрували український чоловічий і жіночий костюми. В галереї дітям демонстрували українські іграшки та писанки. Пропонуючи такі експонати, ми розвивали у дітей пізнавальні інтереси, соціальні почуття і на їх основі закладали основи патріотизму та толерантного ставлення до людей. Особливістю цього блоку було те, що експонати були доступні дітям. Вони їх не тільки розглядали, але і тримали в руках. Музей доповнює ту велику роботу, яка проходить у дошкільному закладі по вихованню громадян своєї країни, патріотів Батьківщини і людей, що вміють ставитися до інших людей доброзичливо і з інтересом.

     Заняття у відділі природи формує у дошкільнят уявлення про Землю, життя і працю людей різних епох, таким чином розвиває планетарне мислення дошкільнят.

ГЕРОЇЧНІ БУДНІ МЕДИЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ НА ФРОНТАХ

  ТА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Напередодні Дня партизанської слави, 20 вересня 2018 року в Олександрійському міському музейному центрі імені А. Худякової проведена краєзнавча година на тему: «Героїчні будні медичних працівників на фронтах та окупованій території в роки Другої світової війни». 
Говорячи про учасників Другої світової війни, ми всі з вами уявляємо захисників рідної Вітчизни, тих, хто зі зброєю в руках захищав кордони рідної держави. Рожповідаючи про партизанський та підпільний рух, перед нами постають народні месники, хто в тилу ворога здійснював диверсійні операції, наводячи страх на нацистських окупантів. Та мало хто згадує про не менш важливий подвиг і героїчні будні людей у білих халатах, які в роки Другої світової війни на фронтах, в евакогоспіталях і навіть окупованій території врятували життя багатьом тисячам визволителів та мирного населення. Саме про видатних лікарів нашого краю, які в роки Другої світової війни пройшли стежками партизанських загонів, працювали в евакогоспіталях, у лікарнях на окупованій території і була присвячена розповідь. Серед них відомі імена «Почесного громадянина міста Олександрії», Заслуженого лікаря України Юрія Володимировича Осмоловського, кандидата  медичних наук Бузаньової Неоніли Феодосіївни, Заслуженого лікаря України Черняк Галини Іванівни та професора медицини головного лікаря Харківської лікарні № 9 на Холодній горі Мєщанінова Олександра Івановича.

Тема краєзнавчої години цілеспрямовано була підготовлена саме для студентів Олександрійського медичного коледжу. Головна мета заходу – патріотичне виховання майбутніх медичних працівників на героїчному прикладі видатних лікарів нашого краю в роки Другої світової війни.

Грані таланту Миколи Панасюка

Микола Іванович Панасюк – український графік, член Національної спілки художників України. Народився 22 вересня 1948 року в селі Олексіївці Олександрійського району Кіровоградської області у селянській родині, батько – Іван Леонідович, мати – Катерина Сергіївна Панасюк. У 1955 році родина переїхала до села Добронадіївки. Після закінчення 9 класу в 1964 році Микола Панасюк навчався у технічному училищі в Олександрії, отримавши фах тесляра. У 1964-1966 роках працював у рекламному цеху при кінотеатрах Олександрії, де він навчався малювати рекламу у Володимира Шевченка. Вміння малювати стало у пригоді при службі в армії, яку він проходив у 1966-1968 роках в Дубоссарах, Молдова. Повернувшись в Олександрію у 1968 році, Микола Панасюк опанував професію пожежного. У 1970-1974  роках він навчався в Одеському державному художньому училищі імені М. Б. Грекова, а у 1976-1977 роках – у Одеському педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського, по закінченню якого працював учителем малювання та креслення в школах селища Дубове Тячівського району Закарпатської області, потім переїхав до міста Старокостянтинів Хмельницької області працювати у місцевій дитячій художній школі. У 1981-1986 роках Микола Панасюк навчався на факультеті станкової графіки Харківського художньо-промислового інституту. У 1986-1995 році працював на художньо-графічному факультеті Чебоксарського педінституту імені І. Я. Яковлева у Чувашській республіці. З 2000 року проживає в місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. У 2003 році прийнятий у Національну спілку художників України.