Школи молодого спеціаліста

За традицією співпраці Олександрійський міський музейний центр прийняв участь у роботі "Школи молодого спеціаліста", яка діє при управлінні  освіти Олександрійської міської ради.

22 березня 2017 року для молодих освітян була проведена пішохідна  екскурсія вулицями рідного міста: "Від минулого до майбутнього: сучасна освіта Олександрії в контексті історичного розвитку".

Маршрут екскурсії пролягав від Соборної площі вулицями Григорія Усика, Свято-Миколаївської, Діброви, Шевченка, Бульварної, Першотравневої, проспекту Соборного.

В контексті подорожі основна увага зверталася на історичні пам'ятки, та місця де вони знаходилися, які пов'язані з історією заснування та розвитку навчальних закладів міста Олександрії кінця ХІХ ст. початку ХХ ст. Нажаль не збереглося жодного приміщення в яких у різні роки знаходився перший навчальний заклад Олександрії, відкритий  у 1816 р. – Олександрійське повітове училище, переформоване у 4-х класне міське училище.  "Перше приходське училище", відоме олександрійцям як "школа Бачинського",  за 50 років свого існування змінило 10 адрес. Зберігся будинок Єстафьєва, в якому розміщувалась школа на початку ХХ ст., нині це будинок Олександрійського. Військкомату.

Справжнім відкриттям не тільки для молодих спеціалістів, а також і для педагогів – кураторів були окремі історичні факти з історії освіти Олександрії та Олександрійського повіту. Цікавий факт, що у період перебування на посаді міського голови Григорія Григоровича Сокальського, тільки у 1910 році було завершено будівництво 2–х нових приміщень для навчальних закладів міста: шести-комплектне училище (Олексіївська школа), двоповерхова "школа Чиркіна". Офіційна назва "школи Чиркіна" – "Перше початкове училище". У цьому приміщені знаходиться спеціальний загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів № 4 імені М.Олефіренка. А сучасна школа № 8 до 1917 року мала офіційну назву “Петровське народне училище ”. До сьогоднішнього дня по вулиці Бульварній збереглася будівля народної школи імені Віри Волотковської, побудована у 1884 р. на кошти дворянина Петра Леонтійовича Волотковського. Завідував школою його брат, народний учитель Іван Леонтійович Волотковський. Серед випускників Олександрійської чоловічої гімназії багато відомих діячів культури, медицини, науки і техніки: вчений-енциклопедист, видатний філософ та історик культури і науки Дмитро Іванович Чижевський; історик, публіцист, політичний діяч Панас Феденко;  письменник та режисер Йосип Зіновійович Кричевський; професор, доктор медичних наук, головний фтизіатр України в 30-50-ті роки минулого століття, громадський діяч, педагог Морозовський Ной Самуілович; відомий фізик, живописець і графік Ісай Михайлович Зейтман; ініціатор заснування Олександрійського краєзнавчого музею, краєзнавець Федір Мержанов.

Головна мета нашої подорожі була не тільки познайомити молодих освітян з історію рідного міста, але показати, як можна на практиці використати  напрацювання музейного центру у педагогічній діяльності вчителів.

                Видатні  лікарі  Олександрії  ХХ  століття

15 березня 2017 року в Олександрійському міському музейному центрі для студентів Олександрійського медичного коледжу відбулася тематична лекція "Видатні лікарі Олександрії ХХ ст."

Студенти з задоволенням дізналися про історію розвитку та становлення медицини в Олександрії ХХ ст. Познайомилися з біографіями видатних лікарів Олександрії: земського лікаря Григорія Сокальського; заслужених лікарів України: лікаря-хірурга Юрія Осмоловського, лікаря-хірурга Олександра Холодова, анестезіолога Ореста Лісовського; кандидатів медичних наук: лікаря-хірурга Неоніли Бузаньової, педіатра і кандидатів медичних наук  Анатолія Кохана.

Також студенти вперше  дізналися про наукові досягнення в області медицини видатного вченого України, професора з Олександрії, лікаря-фтизіатра Ноя Морозовського. 5 липня 2017 року буде відмічатися  125-а річниця від дня його народження. З 1932 року Ной Морозовський був удостоєний вченого звання професора за сукупністю наукових робіт, яких до того часу було опубліковано - 29. За своє життя він був автором 110 ( за іншими джерелами – 120) наукових робіт, більшість яких були присвячені проблемі захворювання туберкульозу, науковим дослідженням і практичній діяльності лікарів-фтизіатрів у вирішенні даної проблеми як на Україні, так і в колишньому Радянському Союзі.

Розповідь про визначних лікарів Олександрії супроводжувалася демонстрацією документів, фото, книг із фондів Олександрійського музейного центру, які були представлені на виставці одного дня.

                                             Вічна загадка - Жінка

3 березня 2017 року в Олександрійському міському музейному центрі імені Худякової А. Ф. було відкрито виставку творчих робіт учасниць клубу "Олександрійська веселка". Виставка приурочена Міжнародному жіночому дню, а також весняним темам, які сповнюють життя радістю: пробудженню природи, жіноцтву, коханню. На виставці демонструється більше 50 робіт, які виконані різноманітною технікою. Це, насамперед, вишивка хрестиком, яка представлена на традиційних українських рушниках та у вишитих картинах. Популярними є вишивка гладдю, бісером, стрічками. Зі стрічок можна робити не тільки картини, а й букети штучних квітів. Плетіння гачком має великий спектр вжитку в декоративно-ужитковому мистецтві. Цією технікою майстрині створюють капелюшки, сумочки, серветки. Набувають популярності сучасні види рукоділля, як, наприклад, плетіння з паперових трубочок.

Клуб "Олександрійська веселка" діє при музейному році протягом 8 років. Щорічно майстрині створюють виставки, приурочені весняним святам, Дню незалежності, Новому Року, а також персональні виставки. Актив клубу складає 30 чоловік, клуб постійно поповнюється новими учасниками. Засідання проходять двічі на місяць по суботам, на них майстрині обмінюються досвідом та проводять майстер-класи. З графіком роботи клубу, а також темами засідань можна ознайомитися у працівників музейного центру

                                   Відомі євреї  Олександрії

У лютому 2017 року в Олександрійському міському музейному центрі була оформлена нова  експозиція «Відомі євреї  Олександрії». Експозиція  присвячена 80-й річниці з дня народження   Почесного громадянина  Олександрії, лікаря, краєзнавця, журналіста, автора книги "Євреї Олександрії" Анатолія Ілліча Кохана (14.02.1937 – 24.07.2012), та  125 річниці від дня народження  видатного в Україні і за її межами лікаря-фтизіатра, професора Ноя Морозовського (1892 -1953), ювілей якого будемо відзначати 5 липня цього року.

Анатолій Ілліч Кохан належав до числа талановитих людей нашого міста і області.  Він був непересічною особистістю, патріотом свого краю, лікарем – педіатром, професіоналом у найвищому розумінні цього слова, краєзнавцем, журналістом… Анатолій Ілліч Кохан один із перших краєзнавців, який розпочав дослідження однієї із непопулярних тем у радянські часи. Сам будучи євреєм по національності, він був не байдужим до долі багатьох представників цієї національності, наших земляків. У 2004 році невеликим тиражем, всього 200 примірників, в Олександрії була видана його невеличка книга "Євреї Олександрії". Ця книга це перша спроба, ще не до кінця вивченої теми, яка у майбутньому може збільшитися на тисячі сторінок історії нашого міста і краю. Адже з другої половини ХІХ століття і до 1941 року жителів Олександрії єврейської національності було більше 30% від загальної кількості жителів міста і передмість (які на сьогоднішній час входять до складу території міста). Серед родин єврейської національності багато видатних науковців, лікарів, поетів, письменників, композиторів, художників, які займають достойне місце в числі наших земляків, що прославили Олександрію і відомі не тільки в нашому місті, Україні, а також в усьому світі. До числа видатних людей Олександрії, єврейської національності можна з впевненістю віднести і самого автора Анатолія Ілліча Кохана, а також одного із героїв його книги видатного лікаря-фтизіатра, професора Ноя Морозовського. Дві непересічні особистості, яким присвячена дана експозиція об’єднує не тільки тема національності та ювілейних дат, а також і той факт, що це представники однієї професії, хоча і різних за спеціалізацією.

28 лютого 2017 року в олександрійській центральній бібліотеці імені О.С.Пушкіна відбулися урочистості з нагоди 130-ї річниці від дня відкриття першої в Олександрії громадської бібліотеки. Працівники олександрійського міського музейного центру в якості подарунку презентували невеликий екскурс в минуле міста "Сторінками історії заснування першої Олександрійської громадської бібліотеки".

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ГРОМАДСЬКА БІБЛІОТЕКА

(історична довідка)

Олександрійська громадська бібліотека була відкрита за ініціативою олександрійського нотаріуса Афанасія Федоровича Якубовського 11 січня (за ст. ст.) 1887 року.

Питання про заснування громадської бібліотеки піднімалося в колі  Олександрійської інтелігенції набагато раніше. У травні 1886 року за розпорядженням міського голови Івана Тимофійовича Паученка були розіслані і розклеєні друковані запрошення усім бажаючим зібратися 25 травня 1886 р. (за ст. ст.) у залі Міської Думи для обговорення питання про заснування бібліотеки. Засідання було відкрито о 19-00 в зазначений день під головуванням Івана Тимофійовича Паученка. На засіданні був зачитаний проект  Статут Олександрійської громадської бібліотеки. Статут  Олександрійської громадської бібліотеки був затверджений  1серпня 1886 р. Міністром Внутрішніх Справ. 20 жовтня 1886 р. відбулися перші загальні збори засновників бібліотеки на яких була обрана дирекція бібліотеки у кількості 5 чоловік, у числі яких відповідно Статуту повинні були входити: законоучитель і наглядач повітового училища і три особистості за виборами зборів. До складу  першої дирекції Олександрійської громадської бібліотеки увійшли: олександрійські нотаріуси Афанасій Якубовський, Аполон Цивчинський, дворянин Петро Волотковський (народний вчитель, засновник у 1884 р. в Олександрії народної школи імені Віри Волотковської), Василій Никифоров (законовчитель повітового училища і священик Успенського собору) і доглядач повітового училища Н.Андрієвський. Протокол перших зборів засновників бібліотеки не зберігся, але як зазначено у "Ювілейному звіті" за 1912 рік, що "засновниками можна вважати усіх хто зробив фінансовий внесок до дня відкриття бібліотеки, тобто 52 особистості, а саме:

Горонович І. І., Якубовський А.Ф., Цорн А. І., Дейнека В.С., Бересторудь П.Ф., Василянов А.Ф., Золотницький П. Н., Михєлєв Ш. М., Познанський І.Я., Цивчинський А. І., Болотов Г. А., Тарчинський В.Н., Зерваницький М. І., Алєксєєв М.І., Мершавцев М.В., Клеоновський І.К., Крутчевський А.П., Ляшенко Є., Гуревич Є.С., Ямпольський С.І., Шор О.А., Коваленко Г.П., Корф Л.Г., Мєсняєв І. К., Востріков П.Є., Конопльов І.С., Лєвшина Ю.К., Маслова О.Г., Корєцкий І. А., Золотніцкій І. Н., Макарєнко Л. І., Подосков А. П., Стельмошенко Ф. Т., Нєміровська А.А., Тєрєховський Н. Н., Бурштинська П. Г., Прокопович В., Богусскій Г. Н., Ямпольській І. М., Богуславський Г. М., Рябченко А. М., Золотницький В. В., Штромберг О. А., Паученко І. П., Волоткорвський П. Л., Волотковський І. Л., Михайлов І. А., Сокальський Г. Г., Горонович А. І., Шишикін І. А.

Головними завданнями як першої так і наступних дирекцій бібліотеки були: 1) залучення коштів від місцевих установ і товариств; 2) внутрішній розпорядок бібліотеки, запрошення завідуючої бібліотекою, складення каталогів, правил видачі книг, час відкриття і закриття бібліотеки і читальні, приміщення бібліотеки, виписка нових книг, звітність".

На основі рішення засідання Олександрійської Міської Думи, яке відбулося невдовзі після зборів, Громадській бібліотеці було виділено приміщення у будинку Олександрійської Міської Управи і надавалась щорічна фінансова допомога у розмірі 100 рублів. Починаючи з 1894 року Міська Управа збільшила допомогу ще на 100 рублів для укомплектування фонду бібліотеки і будівництва нового приміщення, що в сумі становило 200 рублів на рік. Місцезнаходження бібліотеки у будинку Міської Управи було не дуже зручним для читачів, оскільки на період засідань Думи, мирових судів,  приміщення  було закритим.

1 червня 1903 року бібліотека була розміщена в новому орендованому приміщенні і одержувала додатково допомогу у розмірі 100 рублів на опалення.

Олександрійській громадській бібліотеці з 1892 року фінансову допомогу у розмірі 100 рублів на рік також надавало Олександрійське повітове Земство. А з 1897 року Олександрійське повітове Земство надавало щорічну допомогу у розмірі 200 рублів з метою, щоб вчителі земських шкіл безкоштовно користувалися книгами громадської бібліотеки.

Крім офіційних установ Олександрійській Громадській бібліотеці також надавали допомогу і приватні особи – жителі міста і Олександрійського повіту. Серед них слід виділити: Якубовського А. Ф., Волотковського П. Л., Зеленого П., Парфацьку О.Я., землевласників Олександрійського повіту Гороновича І. І., Аврамову і Чеботаєву, які дарували в фонд Громадської бібліотеки нові книги і журнали.

На звернення дирекції бібліотеки відгукнулися видавництва, окремі особистості, наукові установи, які надсилали свої видання, газети і журнали. Серед них Київський Університет святого Володимира, товариство  історії імені Нестора Літописця та Імператорське Вільно-економічне товариство.

За допомогу і заслуги перед бібліотекою були обрані почесні члени Олександрійської Громадської бібліотеки (за період 1887 – 1912 роки): Кефала М.А., Кефала В.Л., Горонович І. І., Зерваницький М.І., Парфацька О.Я, Паученко І.Т., Якубовський А.Ф.

Крім всього дирекція бібліотеки організовувала благодійні вечори, ялинки, спектаклі на користь Олександрійської громадської бібліотеки. Велика допомога у цій діяльності була за участю артиста-любителя Колосова – секретаря Олександрійської земської управи.

Перший систематичний каталог був складений у 1888 році статистиком Олександрійського земства Миколою Івановичем Борисовим при участі Болотової О. Г., Дейнеки С. Г., Тулуб М. Л., Борисової Є. І., Коссюро, Н. Г., Астахової М. І., Тарчинської А. Н, Тарчинської А. А. та Нікольського. Каталог складений за планом, який був зручним для читачів і передавав повний зміст бібліотечного фонду, дозволяв зручно користуватися з матеріалами журналів. Завдячуючи першому каталогу (до друку дозволений 20 січня 1888 р., надрукований в м. Олександрії у типографії Райхельсона), відома кількість книг і періодичних видань Олександрійської Громадської бібліотеки – 894 назви друкованих видань. У тому числі: періодичних видань – 497 екземплярів, белетристики – 206 назв, історичні книги, книги присвячені географії, подорожі – 57 екземплярів, книги з  медицини і природи – 30, з педагогіки – 20 книг та інші видання.

У каталозі була розміщена виписка із Статуту Олександрійської Громадської бібліотеки з правилами користування книжним фондом бібліотеки. 2-е і 3-е доповнення до каталогу  були видані дирекціями бібліотеки у 1896 р. та 1909 р.

Починаючи з 7 січня ( за ст. ст.) 1887 р. у якості помічниці бібліотекаря була запрошена Волотковська А.А. (Мальчевська - дівоче прізвище), яка працювала на цій посаді протягом 25 років (за даними Ювілейного звіту 1912 р.). На початку ХХ ст.. у числі дирекції бібліотеки був Іван Констянтинович Чижевський. За ініціативою його дружини Марії Дмитрівни Чижевської у бібліотеці було відкрите дитяче відділення.

Отже,  Олександрійська  Громадська бібліотека мала значний вплив на розвиток освітнього простору в місті та повіті, сприяла культурному розвитку регіону, а книжковий фонд став базовим для навчальних закладів краю.