Вишиванка – символ України

            22 серпня 2017 року в музейному центрі було відкрито виставку "Вишиванка – символ України", присвячену Дню Незалежності України.

Традиція прикрашати вишивкою одяг сягає сивої давнини. На території сучасної України вишитий одяг носили скіфи, сармати, прадавні слов'яни. З плином часу вишита сорочка стала невід'ємною частиною українського національного одягу.

Сорочки традиційно шилися з білого полотна та прикрашалися вишивкою на рукавах, плечах, по коміру, лінії застібки, подолу. З кінця ХІХ століття домінуючою технікою вишивки став хрестик. Найдавнішою технікою, що продовжує активно використовуватися, є мережка. Традиційними кольорами вишивки для нашого регіону є червоний та чорний (синій), характерні узори – рослинні, зокрема грона винограду. Узори мали символічне значення, тому вишита сорочка була не тільки одягом, а й оберегом.

Зараз вишита сорочка є символом українського народу, важливим елементом української культури, ознакою національної ідентичності.

На виставці "Вишиванка – символ України" представлені вишиті чоловічі та жіночі сорочки з фондів музейного центру, створені в Олександрії на початку та в середині ХХ століття, а також витвори сучасних майстринь. Найдавніші сорочки з музейної колекції, датовані 1900-ми роками, пошиті вручну з домотканого полотна і вишиті кількома техніками: новітнім на той час хрестиком і традиційними мережкою, вирізуванням з лиштвою. Для більш пізніх сорочок використовувалося фабричне льняне та бавовняне полотно. Найуживанішими техніками стали хрестик та гладь, актуальною залишилася мережка з настилом для оздоблення подолу. З середини ХХ століття всі шви стали строчитися на швейній машинці. Проте незважаючи на модернізацію, вишиті сорочки до сьогодні зберігають свої традиційні риси та оригінальний крій. Поступово вони перестали бути елементом повсякденного одягу і набули урочистого статусу.