РЕПРЕСІЇ 30-х р. р. ХХ ст. В БІОГРАФІЯХ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИХ РОДИН

«СПРАВА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИХ ШАХТАРІВ» (1937-1938)

21 квітня 1938 року на основі постанови трійки УНКВС по Миколаївській області були засудженні 55 жителів м. Олександрії та Олександрійського р-ну: 54 з них до вищої міри покарання. Над більшістю із цього списку засуджених вирок виконано 20 червня 1938 року. Декілька чоловік були розстріляні 19 та 21 червня 1938 року.

55 чоловік різних за віком та національністю, зовсім різних за родом занять було об’єднано в придуману «контрреволюційну військово-повстанську організацію», яка начебто «займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля».

Ознайомившись у фондах обласного архіву із матеріалами справи під № П – 3739, яка складається із 4-х томів, дивуєшся: наскільки просто, без особливих доказів причетності людей до «злочину» у 30-ті роки ХХ ст. можна було позбавити їх життя, або заслати на 10 років до виправно-трудових таборів. Перегортаючи сторінки анкет (т. 1), описи допитів так званих «злочинців», «свідків» (т. 2-3) перед нами постає просто жахлива картина... Жодного конкретного прикладу, жодної дати ні по одній «диверсії», які начебто «були здійснені», або «готувалися» до виконання. Із числа 55 чоловік - 54 розстріляних, Захарченко засуджений до10 років покарання у таборах. Не всі засудженні навіть працювали на шахтах та вуглерозрізах, і багато хто проживав зовсім в іншому кінці Олександрійського р-ну від шахт.

10     осіб з 55 засуджених за «контрреволюційну пропаганду», як «учасники повстанської організації» це працівники навчальних закладів міста та району. До  їх числа входить 2 директори шкіл: Дрига-Дриговський Григорій Давидович  (директор Новопилипівської школи) та Куліков Іван Никифорович (директор середньої школи № 1). Також – 4 вчителя Олександрійських шкіл  № 1, № 2 та № 6; 1 вчитель школи тракторних бригадирів і комбайнерів; 2 вчителя із сільських шкіл  с. Морозівки, с. Звенігородки; та бухгалтер школи № 2.

У 1954 -1956 роки на основі заяви Леоніда Трохимовича Захарченка, відбувшого 10 років покарання «справа олександрійських шахтарів» була переглянута, в результаті чого відбулася реабілітація всіх 55 засуджених по ній. Проаналізувавши матеріал по даній справі задаєшся питанням – «Так хто ж все таки був справжнім «диверсантом»: ті кого розстріляли, чи виконавці, які сфабрикували цю справу, тим самим залишивши багато підприємств і установ буровугільної промисловості та навчальних закладів міста і району без керівного складу та високваліфікованих спеціалістів?

До всього вище сказаного, наведемо повний список репресованих олександрійців у 1938 році по «справі шахтарів». Можливо серед них є чиїсь рідні та близькі. Будемо дуже вдячні, усім хто відгукнеться на цю публікацію. Можливо в домашніх архівах  є фото та особисті документи, хоча б якась інформація про цих людей.  Спільними зусиллями ми зможемо заповнити білі плями історії рідного краю.

                                 Ангел Семен Ілліч, 1889 р. н., с. Бієшти, Оргієвського повіту Бесарабської губернії (нині Молдова), молдованин, освіта середня, проживав у с. Морозівка, Олександрійського р-н, вчитель початкової школи. Заарештований 5.12.1937 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної військово-повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938.

Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Антонович Борис Антонович, 1895 р. н., м. Острог Рівненської області, українець, освіта середня, проживав у с. Звенигородка, Олександрійського р-ну, вчитель математики неповної середньої школи. Заарештований 13.02.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС «за контрреволюційну агітацію проти заходів радянської влади». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Ардельян Олександр Олексійович, 1888 р. н. с. Ново-Архангельськ, Єлисаветградського повіту, із селян-середняків, проживав в Олександрії, вул. К. Лібнехта, 36. Вчитель школи № 1. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)   

Базилевський Ананій Тимофійович, 1885 р. н., с. Протопопівка, українець, освіта початкова, проживав у м. Олександрія, містечко «Б», шахти № 2 майстер Байдаківського кар’єру. Заарештований 29.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як члена контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)  

    

                       

Березинський Євгеній Якович, 1889 р. н., м. Олександрія, українець, освіта 4 класи, начальник постачання механічного заводу «Укрбурвугілля».  Заарештований 13.02.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС – за «організацію шкідницько-диверсійної діяльності в системі тресту «Укрбурвігілля», «вів контрреволюційну агітацію, висловлював незадоволення радянською владою». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                 

Бондаренко Федір Іванович, 1903 р. н., с. Червона Кам’янка, українець, освіта початкова, рахівник сільського споживчого товариства.

Заарештований 29.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                        

Браіловський Міхаїл Борисович, 1905 р. н., с. Поліна, Кірово-Українського району, із служащих, проживав в Олександрії, вул. Леніна, 51., інженер-економіст Байдаківського кар’єра.  Заарештований _____ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано __.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                              

Боярський Єфимій Матвійович, 1901 р. н., с. Преображенка Оріхівського р-ну, Запорізської області, українець, освіта початкова, проживав у с. Тарасівка, Олександрійського р-ну, рахівник Михайлівської споживчої кооперації. Заарештований 29.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                        

Бульба Андрій Максимович /за документом/, Михайлович /за книгою/, 1900 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, токар по металу механічного заводу по металу «Укрбурвугілля». Заарештований 11.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                          

Валюженич Євгеній Іванович, 1906 р. н., с. Добре Ашанської області (Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав у місті Олександрії, старший бухгалтер школи № 2. Заарештований 18.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС за антирадянську діяльність як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Вовк Марк Олександрович, 1885р. н.   с. Мліїв, Київської губернії (нині    Городишенського р-ну, Черкаської області), українець, освіта вища, проживав в Олександрії, агроном (тимчасово без певних занять).  Заарештований 18.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС – «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)          

Гавришевський Ілля Федорович, 1887 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, заливник заводу ім. Блюхера. Заарештований 8.04.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС – «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)          

Гавришевський Порфирій Михайлович, 1872 р. н., Олександрія, українець, освіта початкова, слюсар, без певних занять. Заарештований 19.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС – «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Горбенко Григорій Йосипович, 1906 р. н., с. Раничівка ( приєднане до с. Лозуватка), українець, освіта неповна середня, проживав в Олександрії,   нормувальник шахтоуправління.    Заарештований 21.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС – «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                   

Гринько Гаврііл Ульянович, 1893 р. н., с. Спасово, Новгородківського р-ну, із бідних селян, служащий, бухгалтер пекарні Нікторга. Проживав в Олександрії по вул. Франко, 58. У 1936 р. був засуджений по ст. 97 УК.  Заарештований _________ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)   

Дейнека Георгій Васильович, 1889 р. н. м. Олександрія, українець, освіта середня, без певних занять. Заарештований 28.02.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС – «контрреволюційна агітація, проти радянської влади». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 21.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                          

Дрига-Дриговський Григорій Давидович, 1888, м. Олександрія, освіта середня, проживав у смт. Новопилипівка /нині у складі м. Олександрії/, завідувач школи. Заарештований 3.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації» Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                        

Дробот Петро Тимофійович, 1895 р. н., м. Олександрія, українець, освіта неповна середня, бухгалтер житлоуправління міськкомунгоспу. Заарештований 2.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС «антирадянська пропаганда». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 19.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               

Єзерський Сергій Семенович, 1874 р. н., м. Київ, українець, освіта початкова, проживав у м. Олександрії,  коваль елеватора. Заарештований 19.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 19.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                                                            

Захарченко Леонід Трофимович, 1889 р. н., с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав в Олександрії, заступник головного бухгалтера шахти № 2 «Укрбурвугілля». Заарештований  4.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС за «контрреволюційну агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               

Захарченко Петро Кирилович, 1907 р. н. с. Куколівка, українець, освіта початкова, проживав у с. Шумило (входить до складу с. Андріївка) Олександрійського р-ну. Рахівник Новопилипівської кооперації. Заарештований 29.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної військово-повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                   

Зибін Сергій Афіногенович, 1885 р. н. м. Олександрія, українець, освіта початкова, муляр за договорами. Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС «член контрреволюційної організації, вів контрреволюційну агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                   

Климченко Григорій Миколайович, 1887 р. н., м. Херсон, українець, освіта початкова, проживав у м. Олександрії, експедитор тресту «Укрбурвугілля». Заарештований 30.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС «член контрреволюційної організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 21.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                    

Коваленко Сергій Іванович, 1899 року народження, с. Семенівка, Олександрійського повіту, українець. освіта початкова, машиніст шахти № 2 «Укрбурвугілля». Заарештований 3.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Козачинський Петро Констянтинович, 1894 р. н., м. Олександрія українець, освіта початкова, бухгалтер заготконтори, райспоживспілки. Заарештований 18.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС «член контрреволюційної організації, вів контрреволюційну агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)

Кожемяка Климентій Артемович, 1893 р. н., с. Аджамка, Олександрійського повіту, із селян-середняків, проживав в Олександрії, вул. Сімашко, 12, маркшейдер Байдаківського карєру «Бурвугілля». Поручик старої та врангелівської армії, судимий у 1932 р. по ст. 99 УК.  Заарештований ______ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                          т. 4. Аркуш 146

Корабльов Онуфрій Кузьмович, 1893 р. н., с. Зибке, Онуфріївського району, із бідних селян, служащий, інспектор Райторгвідділу, проживав в Олександрії, вул. Партизанська, 8. Заарештований _______ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               т.4. Аркуш   148              

Кравцов Олександр Ілліч, 1899 р. н., містечко Нова Прага, українець, освіта початкова, проживав в м. Олександрії, інспектор райфінвідділу. Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Куліков Іван Никифорович, 1893 р. н., м. Олександрія, українець, освіта середня. Директор середньої школи № 1. Заарештований  17.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС «контрреволюційна агітація проти заходів радянської влади». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу.  (П – 3739)                              

Левітін Давид Ісайович, 1889 р. н., м. Лисичанськ, Луганської області, єврей, освіта вища, проживав у м. Олександрії, плановик шахти тресту «Укрбурвугілля». Заарештований  28.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу.  (П – 3739)                                                  

Лимар Олександр Фомич, 1890 р. н, смт Чорнобай, Київської (нині Черкаської області), українець, освіта неповна середня, поживав в м. Олександрії, бухгалтер заводу  ім. Блюхера. Заарештований 28.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації» Засуджений 21.04.1938 р. до розстрілу, вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                                                                                 

Максимов Григорій Григорович, 1909 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, забійник шахти № 2 «Укрбурвугілля». Заарештований 29.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. до розстрілу, вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                 

Мельниченко Прокіп Микитович, 1891 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, муляр без певних занять. Заарештований 28.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. до розстрілу, вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                       

Мироненко Іван Миколайович, 1875 р. н., с. Констянтинівка, Шамовської волості, Олександрійського повіту, Хесонської губернії, син колезького регістратора, служащий, бухгалтер Олександрійського іподрому. Проживав в Олександрії, вул. Пролетарська, 28 Заарештований _______ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                          т.4. аркуш 151

Морговський Яків Петрович, 1895 р. н., с. Диківка, Олександрійського повіту, з бідних селян, службовець, бухгалтер «Союзпушніни». Проживав в Олександрії по вул. Першотравневій, 61. Офіцер старої армії, у 1931 р. та 1937 р. арештовувався. Дружина Ксенія Миколаївна (сестра Федора Миколайовича Мержанова). Заарештований _________ Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                    т. 4. Арк. 145

Музикін - Голубенко Олександр Васильович, 1887 р. н., місто Ананьїв, Херсонської губернії (на час арешту Ананьїв входив до складу Одеської області), українець, освіта початкова, проживав в Олександрії, секретар шахтоуправління. Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                         

Олексюк Оксент Кирилович (рос./ Алексюк Авксентий), 1890 р. н., м. Олександрія, освіта середня, вчитель міської середньої школи № 6. Заарештований 11.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної націоналістичної організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3373? /Можливо у книзі стоїть помилково номер цієї справи, а можливо на нього була заведена крім всього додаткова справа за цим номером. Оскільки у списку про реабілітацію він зазначений у числі 55 засуджених по справі (П – 3739)                                                     

Омельченко Аврам Іванович, 1893 р. н., м. Олександрія, муляр колгоспу імені Сталіна, Пустельниківської сільської ради. Заарештований 10.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               

Осипенко Павло Якович, 1894  р. н., рудник Первомайський Кадіївського району, Донецької області, українець, освіта середня технічна, проживав в Олександрії, без певних занять. Заарештований 28.02.1938 Олександрійським  РВ НКВС за «котрреволюційну агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                                                                                                   

Петров Григорій Петрович, 1886 р. н., м. Олександрія, українець, освіта вища, вчитель фізики та математики середньої школи № 6. Заарештований 13.02.1938 Олександрійським  РВ НКВС за «антирадянську агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Рябов Іван Павлович, 1888 р. н., село Дмитрівка, Івано-Промишленівської області (Росія), росіянин, освіта неповна середня, бухгалтер Капітанівського будівництва Олександрійського шахтоуправління.  У 1929 р. був засуджений за хуліганство. Вдруге заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної військово-повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля» . Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 21.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)   

Самотуг Панкрат Андрійович, (Самотуга / за списком реабілітованих по справі (П – 3739), 1893 р. н., м. Олександрія, українець, із міщан, освіта неповна середня, службовець, завгосп механічного заводу. Проживав в Олександрії, вул. Жовтнева, 28.

У 1922 р. заарештовувася за службу в армії Денікіна.

Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 21.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П–3739)        

Скалозуб Сергій Петрович, 1889 р. н., м. Олександрія, українець, освіта середня, вчитель середньої школи №2. Заарештований 03.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС – «член контрреволюційної націоналістичної групи». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)

Сосновський Яків Маркович, 1902 р. н. Катеринослав /на період засудження Дніпропетровськ/, єврей, із міщан, освіта вища, проживав у м. Олександрія по вулиці Пролетарська, 5, заступник головного інженера тресту «Укрбурвугілля». Заарештований 18.03.1938 Олександрійським  РВ УНКВС – «антирадянська агітація, член контрреволюційної повстанської групи». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                        

Судаков Михайло Георгійович, 1892 р. н./за докум./, 1890 р. н. /за книгою/, м. Астрахань, Росія, освіта початкова, проживав в Олександрії, завідувач лазні. Заарештований 28.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                   

Сухацький Іван Якович, 1892 р. н., м. Олександрія, освіта початкова, муляр в різних закладах. Заарештований  12.03.1938 р. Олександрійським  РВ НКВС за «контрреволюційну агітацію». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Тимченко Михайло Мефодійович, 1897 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, бухгалтер відділу постачання тресту «Укрбурвугілля». Заарештований 11.04.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Турбаєвський Свирид Карпович, 1904 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, муляр за наймом. Заарештований 22.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)

Фесенко Пантелій Никифорович, 1887 р. н., м. Олександрія, українець, освіта початкова, продавець Знам’янського відділу райтранспортхарчу. Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної повстанської організації». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)   

Харченко Георгій Іванович, 1890 р. н., м. Олександрія, українець, освіта середня (технічна), вчитель школи тракторних бригадирів і комбайнерів. Заарештований 16.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС за «контрреволюційну агітацію серед колгоспників». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Чайковський Франц Федорович, 1889 р. н., м. Самгородок , Бердичевського повіту, Київської губернії (нині Сизирський р-н, Київської області), поляк, освіта середня, проживав в м. Олександрії, головний інженер брикетної фабрики. Заарештований 28.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної військово-повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                                                                  

Чернявський Василій Григорович, 1882 р. н., с. Клинок, Черніговської області, українець, освіта середня, проживав у місті Олександрії, начальник механічного центру мехзаводу «Укрбурвугілля». Заарештований 28.02.1938 Олександрійським  РВ НКВС за «контрреволюційну агітацію».    Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської                                                                                                                                                                                                                                    області до розстрілу. Вирок виконано 19.06.1938 Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)         

Шевченко Іван Федотович, 1900 р. н., с. Трудівка, українець, освіта початкова, рахівник Петрозагірської кооперації. Заарештований 29.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як член контрреволюційної повстанської організації. Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 20.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               

Шмигуль Яків Михайлович, 1901 р. н., с. Коробівка Золотоношинського р-ну, Київської (нині Черкаської) області, українець, освіта вища, проживав в Олександрії, головний інженер шахти № 2 «Укрбурвугілля». Заарештований 11.08.1937 р. Олександрійським  РВ НКВС – за «шкідницьку, диверсійну, підривну роботу». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 19.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)                               

Яковлев Євдоким Миколайович, 1879 р. н.    /у книзі ім’я - Явдоким/,    м. Олександрія, українець, освіта початкова, пічник. Заарештований 29.03.1938 Олександрійським  РВ НКВС як «член контрреволюційної військово-повстанської організації, яка займалася шкідництвом на шахтах тресту «Укрбурвугілля». Засуджений 21.04.1938 р. трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу. Вирок виконано 19.06.1938. Реабілітований 16.11.1956 р. трибуналом Київського військового округу. (П – 3739)