Чорний біль - Чорнобиль

26 квітня 1986 року о 1 год. 26 хв. 26 сек. перший, а слідом за ним другий вибухи зруйнували реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС, в якому знаходилося 200 тонн урану. Потужні повітряні потоки, які саме в цей час утворилися в Чорнобильській зоні, пронеслися над Україною, Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею, Швецією, Норвегією, потім радіаційний потік накрив Німеччину, Нідерланди, Бельгію. Через річкову систему радіонукліди були винесені в Чорне море і потрапили в Світовий океан. Чорнобильська радіація досягла Китаю, Японії, США, залишила свої сліди в Антарктиді. Загальна площа з рівнем зараження вище допустимих доз становить понад 10 тис. км, на цій території розташовано 640 населених пунктів. Джерелом підвищення радіації був цезій-137, який не утворюється в природних умовах, а виникає в результаті атомних вибухів. Потужність випромінювання після вибуху реактора становила 30 тис. рентген на годину. Рівень радіоактивності в районі 4 енергоблоку ЧАЕС коливався від 1000 до 1500 рентген на годину. Викид радіоактивних речовин тривав близько двох тижнів.

В ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь понад 600 тис. чоловік, з них близько півтори тисячі – з Олександрії. Це були військовослужбовці 51 вертолітного полку, особовий склад воєнізованої пожежної частини, спеціалісти Олександрійської геологорозвідувальної експедиції, олександрійські лікарі.

В заходах по ліквідації наслідків аварії та підтримання життєдіяльності в зонах відчуження та жорстокого радіаційного контролю військовослужбовці олександрійської вертолітної частити брали участь з 26 квітня 1986 року до 1990 року. Всього за цей період було задіяно 374 особи, 52 військовослужбовці отримали державні нагороди. Лише за 1986 рік ними було виконано 429 вильотів, скинуто 764 тонни вантажів, перевезено 233 людини, 78 людей одержало дозу опромінювання від 17 до 37 рентгенів. Близько 20 пожежників з воєнізованої пожежної частини м. Олександрії здійснювали охорону ЧАЕС та брали активну участь у ліквідації аварії починаючи з ночі 26 квітня 1986 року. 11 травня 1986 року загін з 72 спеціалістів Олександрійської геологорозвідувальної експедиції П/О "Укргеологія" виїхав у м. Чорнобиль. Завданням геологів було понизити рівень ґрунтових вод нижче відмітки 7,1 м від поверхні і постійно підтримувати цей рівень, щоб шахтопрохідники могли безпечно пройти горизонтальну виробку під плитою зруйнованого реактора. Працювати доводилося на обмеженій території в 140 м від зруйнованого 4-го енергоблоку в умовах найсильнішої радіоактивності. В наслідок отриманого опромінення багато геологів стали інвалідами, 38 з них пішло з життя. Більше 20 олександрійських лікарів протягом 1986-1990 років працювали в медсанбатах та госпіталях біля Чорнобильської зони, вони надавали допомогу ліквідаторам та місцевим жителям. На вшанування мужності та героїзму ліквідаторів аварії на ЧАЕС 26 квітня 2001 року на центральній площі Олександрії було відкрито пам’ятний знак.

В Олександрійському міському музейному центрі імені Худякової А. Ф. постійно діє експозиція "Чорний біль – Чорнобиль", на якій представлені фото, документи, особисті речі ліквідаторів-олександрійців, списки ліквідаторів по установам, карти зараженої зони, спеціальна література. Музею був переданий рентгенметр – вимірювач потужності дози. У фондах музейного центру зберігаються спогади, в яких очевидцями описані страшні подробиці боротьби з невидимою смертю. На основі цих матеріалів в музеї регулярно проводяться лекції, екскурсії, масові заходи, розроблюються наукові дослідження, мета яких – упевнитися, що подібна техногенна катастрофа ніколи не повториться.