Експрес екскурсія до Дня партизанської Слави.

22 вересня у Олександрійському музейному центрі ім. Худякової А.Ф. відбувся захід присвячений Дню партизанської славиУкраїни. Члени секції історичного краєзнавства МАН  провели експрес екскурсію для учнів міста. Слухачу МАН поробували себе в якості екскурсоводів. Готуючи текстовку екскурсії члени секції  працювали з архівними матеріалами музейного фонду, зустрічамися з партизанами визволителями, вивчали мемуари.

 Це свято покликане висловити всенародну повагу до всіх захисників Батьківщини, які в роки Другої світової війни боролися за свободу і мир в глибокому тилу. Партизани нерідко працювали в оточенні ворожих військ, при цьому не шкодуючи власного життя і не знаючи страху.

У період Другої Світової війни налічувалося близько 6200 партизанських угруповань та загонів. В них служили майже мільйон солдат. Ці невидимі війська, як і інші підрозділи, понесли великі людські втрати під час боротьби з гітлерівським військом. Але внесок партизанських формувань в загальну перемогу людства над нацизмом просто неоціненний. І день партизанської слави — лише мала частина того, що може зробити сучасне покоління для людей, які колись належали до партизанських загонів.

За мужність і героїзм, виявлені в боротьбі з ворогом, 200 тисяч партизанів і підпільників нагороджено орденами і медалями, 223 з них визнані гідними звання Героя Радянського Союзу.

В Олександрії нацистський режим не зупинив патріотів, які піднялися на боротьбу з ворогом. Під керівництвом Петра Маркова, Леоніда Сидоренка, Якова Яковенка в місті були створені підпільні групи. Крім місцевих жителів до них входило багато військовополонених, яких німці залишили в місті. 31  січня 1942 р. на квартирі Петра Маркова відбулися організаційні збори, учасники яких поклялися боротися з ворогом. Влітку 1943 р. в Олександрії вже було 106 підпільників, 7 підгруп спеціалізувалися на проведенні агітації, диверсій, розвідки тощо.  

У період з 17 січня по 26 листопада 1943 року на території Чорного лісу діяло партизанське з'єднання імені Ворошилова під керівництвом Іллі  Даниловича  Діброви, яке складалося з 7 загонів з загальною чисельністю 1772 чоловік. В з'єднанні видавалася газета “За Родину”, власною друкарнею було випущено 20 000 листівок та розповсюджено 15 000 листівок, отриманих з Радянського Союзу, проведено числені бесіди для підняття бойового духу  місцевих жителів.

В результаті проведених в тилу ворога бойових операцій партизанами - підпільниками  було вбито й поранено 4422 німецьких солдата та офіцера, пущено під откіс 16 військових ешелонів, виведено зі строю 87 паровозів, знищено 326 вагонів, цистерн та платформ, підірвано 11 шосейних мостів, знищено 1 літак, 2 танки, 4 бронемашини, 18 мотоциклів, 605 автомашин, 16 кулеметів,  5 мінометів, 4 комбайна, 5 тракторів, 674 підводи з боєприпасами та іншим військовим майном. Розгромлено 5 гарнізонів ворога, 7 штабів, 1 залізнична станція, 3 залізничних блокпоста.

Ще до приходу регулярних військових частин  з'єднанням було від німецьких звільнено окупантів 14 населених пунктів, у тому числі: Веселий Кут, Плоске, Заломи, Червоноселля, Гутницьке, П'ятихатки, Калинівка, Богданівка, які утримувалися партизанами до приходу радянської армії.